Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

зайти в дом

  • 1 зайти в дом

    Универсальный русско-английский словарь > зайти в дом

  • 2 зайти

    Русско-белорусский словарь > зайти

  • 3 зайти

    1) (к кому-либо, куда-либо) passer vi chez qn; venir vi (ê.) chez qn; aller vi (ê.) voir qn ( навестить); entrer vi (ê.) en passant chez qn, à qch, dans qch ( мимоходом)

    он зашёл на мину́тку — il n'a fait qu'une apparition

    зайти́ к дру́гу — passer chez son ami

    зайти́ в магази́н — entrer dans un magasin

    2) (за кем-либо, за чем-либо) aller vi (ê.) prendre qn, qch, venir vi (ê.) chercher qn, qch; cueillir qn ( fam)

    зайти́ за ребёнком — aller chercher l'enfant

    зайти́ за спра́вкой — aller prendre un certificat

    зайти́ в тыл воен.prendre de dos ( или à revers)

    зайти́ во фланг, сбо́ку воен.prendre de flanc ( или à revers)

    мы зашли́ в незнако́мое ме́сто — nous sommes tombés en un endroit inconnu

    куда́ мы зашли́? — où sommes-nous tombés?

    зайти́ за́ угол — prendre l'angle

    зайти́ за дом — contourner la maison

    6) ( о солнце) se coucher
    ••

    речь зашла́ о ко́м-либо, о чём-либо — la conversation est tombée sur qn, sur qch

    вы зашли́ сли́шком далеко́ — vous vous permettez trop de choses

    * * *
    v
    gener. faire une courte visite à (qn) (ненадолго, к кому-л.), passer (chez), s'aventurer trop loin, prendre

    Dictionnaire russe-français universel > зайти

  • 4 зайти

    сов.
    1. болои роҳ (дар сари роҳ) даромадан, сар халондан; по дороге домой я зашёл в книжный магазин ман ба хона рафта истода ба дӯкони китобфурӯши даромадам; зайти в детский сад за детьми барои гирифтани бачаҳо ба боғча даромадан; зайти на огонёк рӯшноии тирезаро дида даромадан // во что ворид шудан, даромадан; зайти в дом ба даруни хона даромадан
    2. рафта (даромада) мондан; зайти в глубь леса ба дарунтари ҷангал даромада мондан
    3. даромадан, гузаштан, тоб хӯрдан; - за угол ба хамгашти кӯча даромадан
    4. даврзада гузаштан, гузаштан; зайти справа аз тарафи рост гузаштан
    5. перен. кашол ёфтан, тӯл кашидан; беседа зашла за полночь сӯҳбат то як поси шаб кашол ёфт
    6. фурӯ рафтан, нишастан, ғуруб кардан; солнце уже зашло офтоб фурӯ рафт
    7. сар шудан, баромадан; речь зашла о новой книге гаии китоби нав баромад далеко - аз ҳад гузаштан; в тупик сари калобаро гум кардан, дучори банду баст шудан; ум за разум зашёл (заходит) у кого калла варам кард, майна гиҷ шуд

    Русско-таджикский словарь > зайти

  • 5 зайти

    глаг. сов.
    1. (ант. выйти) кĕр; зайти в дом пÿрте кĕр
    2. (син. посетить) кĕрсе тух; зайти на минутку йǎпǎртлǎха кĕрсе тух ♦ солнце зашло хĕвел анса ларчĕ; зайти сбоку айккинчен çаврǎнса пыр; зашёл разговор калаçу пуçланчĕ; дело зашло слишком далеко ĕç чĕрре кĕрсе кайрĕ

    Русско-чувашский словарь > зайти

  • 6 заходить

    I несов. - заходи́ть, сов. - зайти́
    1) (наведываться, посещать) call (on), drop in (at)

    заходи́ть в порт (о судне)call at the port

    зайти́ к нему́ — call on him

    зайти́ за ним — call for him

    зайти́ в институ́т — call at the institute

    зайти́ мимохо́дом — drop in on the way [while passing]

    он до́лжен зайти́ в магази́н — he must look in at the shop

    он зайдёт сего́дня — he will call today

    он зайдёт за тобо́й — he will fetch / collect you, he will call for you

    он зайдёт за кни́гами [веща́ми] — he will collect the books [his things]

    2) (уходить далеко, за какие-л пределы) get (as far as), come (to a place); find oneself ( in a place)

    куда́ мы зашли́? — where have we got to?

    он зашёл в незнако́мую часть го́рода — he found himself in a strange part of the city

    3) (за вн.; оказываться позади чего-л) go (behind), turn (d)

    заходи́ть за́ угол — turn a corner

    5) (переходить какую-л грань, какой-л предел) overstep (d), go (beyond)

    заходи́ть сли́шком далеко́ — go too far

    6) (возникать, начинаться - о разговоре, споре) turn (to), arise

    разгово́р зашёл о пого́де — the conversation turned to the weather

    7) (дт.; совершать заход) approach (d)

    заходи́ть с фла́нга воен.outflank (d)

    заходи́ть в тыл воен.take (d) in the rear

    заходи́ть на цель авиаmake one's run over the target

    заходи́ть на поса́дку авиаmake a landing approach

    II сов.
    ( начать ходить) begin to walk

    заходи́ть взад и вперёд по ко́мнате — pace the room

    Новый большой русско-английский словарь > заходить

  • 7 пураш

    пураш
    I
    Г.: пыраш
    -ам
    1. грызть, погрызть; разгрызать, разгрызть; лузгать

    Кӱчым пураш грызть ногти;

    кечшудым пураш лузгать семечки;

    сукарам пураш грызть сухари.

    Кӱжгӧ пушеҥгым умдыр-влак коктын алмаш-алмаш вашталтын пурыт. «Мар. ком.» Два бобра, сменяя друг друга, грызут толстое дерево. (Сакар:)

    Кырымышт годым, магыраш огыл манын, мый шке кидемым пурынам. М. Шкетан. (Сакар:) Когда меня избивали, я грыз свою руку, чтобы не кричать.

    2. грызть, погрызть; щипать, пощипать (траву, листья)

    Лышташым пураш щипать листья.

    Чевер шудым пуреш сур мераҥже. А. Горинов. Нежную траву щиплет серый заяц.

    Шере ковыштам пураш сур каза шонен аман. Б. Данилов. Серая коза, видимо, надумала пощипать сладкую капусту.

    3. кусать, покусать; кусаться, грызться

    Ваш-ваш пураш кусаться, кусать друг друга;

    пий пурын собака покусала;

    тӱрвым пураш кусать губы.

    Тура кечывалым кече когартен пелта, пормо пуреш. «Ончыко» В полуденный зной солнце палит невыносимо, кусают слепни.

    (Манук:) Кок пий ваш пурыт гын, кумшыжлан сомыл уке. М. Шкетан. (Мачук:) Если грызутся две собаки, то для третьей нет дела.

    4. жевать, пожевать; разжевывать, разжевать; прожевывать, прожевать

    Резинкым пураш жевать резинку;

    сайын пураш хорошо прожевать.

    Вӱд деч посна пурын сеҥашат ок лий. О. Тыныш. Без воды и не прожевать.

    Шордо йошкар калпакан кармывоҥгым нале да кочкаш тӱҥале. Ятыр жап пурын шогыш. В. Исенеков. Лось сорвал мухомор с красной шляпкой и стал есть. Он долго его разжевывал.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    II
    Г.: пыраш
    -ем
    1. идя, двигаясь, проникать (проникнуть) внутрь, в пределы чего-л.; входить, войти; заходить, зайти

    Кудывечыш пураш входить во двор;

    вӱдыш пураш войти в воду;

    калык тӱшкаш пураш войти в толпу людей;

    келге лумыш пураш входить в глубокий снег;

    пӧртыш пураш зайти в дом;

    унала пураш зайти в гости;

    шекланен пураш осторожно входить.

    Мало дене пырля мыят волгыдо кугу залыш пурышым. М. Казаков. Вместе с другими я тоже вошёл в большой светлый зал.

    Йолгорно лоп верыш, тыгыде арама лоҥгаш пура. А. Эрыкан. Тропинка входит в мелкий ивняк на низине.

    2. въезжать (въехать) внутрь; заезжать, заехать куда-л.

    Йортен пураш въехать рысью;

    машина дене пураш въехать на машине.

    Тушан имньым пукшен, эрдене олаш пурышна. Н. Лекайн. Покормив там лошадей, утром мы въехали в город.

    Чашкерыш яраимньын пурен от керт. К. Васин. В чащобу верхом не въедешь.

    3. влетать (влететь) внутрь чего-л.; летя, проникать (проникнуть) куда-л.; впорхнуть; залетать, залететь куда-л.

    Пӧрткайык пурен влетел воробей;

    шуко шыҥа пурен залетело много комаров.

    Шырчык кашка дене ыштыме омарташке кумылынрак пура, манын возымо. В. Косоротов. Написано, что скворцы охотнее влетают в скворечник, сделанный из ствола дерева.

    Иктышкыже шукырак мӱкш пураш тӱҥалеш гын, тудо омартам умбакырак кораҥдена. «Ончыко» Если в один из ульев начинают залетать много пчёл, то его мы ставим подальше.

    4. ползком проникать (проникнуть) куда-л.; вползать, вползти; заползать, заползти

    Кишке рожыш пурыш змея вползла в дыру;

    нушкын пураш вползти.

    Тиде чашкерыш нушкын пурыштат, маскироватлалташ тӱҥальыч. С. Вишневский. Они ползком вошли в эту чащу и начали маскироваться.

    5. вступать, вступить; становиться (стать) членом, участником чего-л.; поступать, поступить; устраиваться, устроиться куда-л.; зачисляться, зачислиться; включаться (включиться) в состав кого-л.

    Кооперативыш пураш вступить в кооператив;

    пайыш пураш вступить в пай;

    пашаш пураш поступить на работу;

    тунемаш пураш поступить учиться.

    Терентей кугыза колхозыш эн ондак пурен. Г. Ефруш. Дядя Терентей вступил в колхоз раньше всех.

    – Мый июнь тылзыште марий ротышко шке кумыл дене пуренам. С. Чавайн. – В июне месяце я добровольно вступил в марийскую роту.

    Еренте моло йоча семын пионер отрядыш пураш тоштын огыл. М. Шкетан. Еренте, подобно другим детям, не смел вступать в пионерский отряд.

    Сравни с:

    возалташ
    6. проникать (проникнуть) куда-л.; преодолев какую-л. преграду, пройдя сквозь что-л., оказаться внутри чего-л.; просачиваться, просочиться; пробираться, пробраться; попадать, попасть; доноситься, донестись

    Волгыдо пура проникает свет;

    йӱштӧ пура проникает холод;

    мардеж пура проникает ветер;

    пылышыш пура доносится до слуха (букв. проникает в уши).

    Нерыш когар пуш пура. Ала-кушто мо-гынат йӱла, шикшыже мардеж почеш камерыш пура. А. Тимофеев. В нос попадает запах гари. Где-то что-то горит, дым по ветру проникает в камеру.

    Тушто кычкырыме йӱк шергылте: – Гриша! Пуш вола, вӱд пурен. М. Евсеева. Там послышался крик: – Гриша! Лодка тонет, вода просочилась.

    Сравни с:

    шуаш, шыҥаш
    7. вмещаться, вместиться во что-л., куда-л.; помещаться, поместиться внутри чего-л.; умещаться, уместиться в чём-л.

    Чемоданыш пура в чемодан вмешается:

    кӱсеныш ок пуро в кармане не умещается.

    (Алгаев:) Мом ойлаш, залыш шӱдӧ витле еҥ пура. Н. Арбан. (Алгаев:) Что и говорить, в зал вмещается сто пятьдесят человек.

    Ведра воктен кок кугу кружкам шындыш. Кажнышкыже пел бутылка пура. С. Чавайн. Рядом с ведром он поставил две большие кружки. В каждую вмещается полбутылки.

    Кормыжыш пура, пудапкаш ок пуро. Тушто. В горсть умещается, а в пудовку не умещается.

    Сравни с:

    шыҥаш
    8. входить, войти; лезть, пролезать, пролезть (с силой или тайком); проникать, проникнуть во что-л. (с силой или тайком); залезать, залезть (тайком); налезать, налезть; быть впору, по размерам (об обуви)

    Вор пурен вор залез;

    келгыш пураш глубоко войти;

    куштылгын пураш легко войти;

    садыш пураш пролезть в сад.

    Вася помыш кӱсенышкыже кидшым чыка, кӱсен изи, а кид кугу, пыкше пура. Г. Чемеков. Вася засунул руку во внутренний карман, карман маленький, а рука большая, кое-как входит.

    Но кем йолышкыжо нигузеат ок пуро: шыгыр. К. Васин. Но сапоги никак не налезают на ноги – тесны.

    Имыже кушко пура, шӱртыжат тушкак кая. Калыкмут. Куда пролезает иголка, туда же и нитка.

    9. появляться, появиться; проявляться, проявиться; выступать, выступить; обнаруживаться, обнаружиться (о цвете, силе и т. п.)

    Ал пура появляются силы;

    вес тӱс пура обнаруживается другой облик;

    чал пурен появилась седина.

    Чыла вереат шыже тӱс пурен. О. Тыныш. Везде проявляется осенний вид.

    Рвезе еҥын виян кап-кылже колымашым сеҥа. Эркын вийже пураш тӱҥалеш. А. Березин. Сильное тело молодого человека побеждает смерть. У него постепенно начинают появляться силы.

    Сравни с:

    палдырнаш
    10. входить, войти (в город и т. п.); вступать, вступить (в какие-л. пределы); врываться, ворваться (с боем); занимать, занять (города и т. п.)

    Селаш пураш вступить в село;

    керылт пураш войти с боем.

    Озаҥ олашке Михельсон шке войскаже дене сеҥен пурыш. К. Васин. Михельсон со своим войском вошёл в город Казань.

    А шке эрла-кумышто тулан сӧйыш пурена. А. Ягельдин. А мы сами завтра-послезавтра вступаем в страшный бой.

    11. входить, войти; включаться (включиться) в состав чего-л.; являться (явиться) составной частью чего-л.; относиться к какому-л. разряду, виду и т.п

    Киров областьыш пураш входить в Кировскую область;

    ик тӱшкашке пураш относиться к одной группе.

    Карт гыч вигак койын: шушаш Марий автономийыш Чарла уезд пӱтынек пурышаш, Вӱрзым, Яраҥ, Чыкма уездла гычат ятыр волостьшо пура. К. Васин. Из карты сразу видно: в будущую Марийскую автономию Царевококшайский уезд должен войти полностью, входят также многие волости из Уржумского, Яранского, Козьмодемьянского уездов.

    Тиде ломыжын составышкыже йӱлыдымӧ вещества-шамыч пурат. «Ботаника» В состав этой золы входят несгораемые вещества.

    12. входить (войти) в жизнь, практику, обычай и т. п.; внедряться, внедриться; укореняться, укорениться; получать (получить) распространение

    Техника пурен внедрилась техника;

    у йӧн пура внедряются новые методы.

    (Марий-влак) утларакше ош мыжерым чиеныт, шем мыжер варарак пураш тӱҥалын. МДЭ. Марийцы больше носили белые кафтаны, чёрные кафтаны получили распространение позже.

    Варарак электропила илышыш пурыш. В. Исенеков. Попозже вошла в жизнь электропила.

    13. поступать (поступить) в место назначения; оказаться доставленным куда-л., прибыть по назначению; попасть в распоряжение кого-чего-л.; дойти

    Мемнан редакцийыш кажне кечын шуко почеламут пура. «Мар. ком.» В нашу редакцию каждый день поступает много стихотворений.

    Райисполкомыш вуйшиймаш пурен. П. Корнилов. В райисполком поступила жалоба.

    14. попадать, попасть; впадать, впасть; оказаться в каких-л. обстоятельствах, условиях (обычно неблагоприятных)

    Йоҥылышыш пураш впасть в ошибку;

    намысыш пураш попасть в позорное положение, опозориться.

    Мыйын верч вожылмашке огыда пуро. Б. Данилов. Из-за меня вам не будет стыдно (букв. вы не попадёте в стыд).

    Стапан Иыванын имньыже ок коло гын, тыгай ӧрмашыш ок пуро ыле. Н. Лекайн. Если бы не пала лошадь Стапан Йывана, то он не попал бы в такое затруднительное положение.

    Сравни с:

    логалаш
    15. пойти (о времени, возрасте); наступать (о каком-л. периоде, сезоне и т. п.); вступать, вступить (в какой-л. период, сезон и т. п.)

    – Латкок ийыш пуренам. Н. Арбан. – Мне пошёл двенадцатый год.

    Колхозна уржа-сорла пашаш пурыш. А. Фёдоров. Наш колхоз вступил в жатву.

    Сравни с:

    тошкалаш
    16. перен. проникать, проникнуть; доходить, дойти; входить, войти (в душу, сердце и т. п.)

    Айдемын кӧргышкыжак пураш проникнуть до глубины души человека.

    Ӱдыр тудын шумышкыжӧ пурен, Натальыланат каче келшен. П. Корнилов. Девушка вошла в его сердце, и Наталье парень понравился.

    Автор айдемын шӱм-чонышкыжо пурен, тудын эн ныжыл кумылжым тарватен мошта. С. Черных. Автор умеет проникать до самого сердца, души человека, трогать самые нежные струны его.

    17. в сочет. с деепр. формой глагола обозначает направленность действия внутрь;

    куржын пураш вбежать;

    миен пураш прийти, приехать (туда);

    толын пураш прийти, приехать (сюда);

    йоген пураш втекать.

    Нуно йолгорно дене чодыра коклаш шекланен ошкыл пурат. Н. Лекайн. Они осторожно, шагая по тропинке, входят в лес.

    Юл вӱд ташлен, коремла ден ялла дек шумеш чакнен пурен. М.-Азмекей. Волжская вода разлилась, она, вплотную приблизилась до оврагов и деревень.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > пураш

  • 8 мимоходом

    нрч
    1) по пути on the way; in/while passing (by)

    зайти́ мимохо́дом к кому-лto drop in on sb

    упомяну́ть мимохо́дом — to mention in passing

    Русско-английский учебный словарь > мимоходом

  • 9 лашман

    лашман
    I
    1. ист. лашман; государственный крестьянин, работавший на вывозке корабельного леса (корабльлык чодырам ямдылыше кресаньык)

    Тумым, эн кӱжгым, лашман-влак руэныт Петрлан корабльым ышташ. Й. Осмин. Лашманы рубили самые толстые дубы для постройки корабля Петру.

    2. перен. сильный и неуклюжий, тяжёлый; неповоротливый (о человеке)

    Садланак дыр кызытат таза капан патыр еҥым южо вере лашман маныт. «Ончыко» Поэтому, наверное, и сейчас в некоторых местах сильного и крепкого богатыря называют лашманом.

    3. в поз. опр. лашманный, относящийся к лашману

    Лашман паша лашманная повинность.

    Пешак ожно иленыт манеш, лашман кашак. А. Айзенворт. Давным-давно, говорят, жили люди неуклюжие, но очень сильные и крепкие.

    II
    зоол. чёрный таракан

    Пӧртыш пураш ок лий – йырым-ваш лашман-влак. Невозможно зайти в дом – кругом чёрные тараканы.

    Марийско-русский словарь > лашман

  • 10 ынет

    ынет
    Г.: ӹнет
    част. не хочешь, не желаешь; служит для образования отриц. ф. гл. 2 л. ед. ч. желат. накл.

    Мый денем ынет мутлане не хочешь со мной разговаривать;

    утым ынет ыште не хочешь делать лишнего.

    Молан пӧртыш ынет пуро? Й. Ялмарий. Почему ты не хочешь зайти в дом?

    – Йынаш, таче пашаш ынет кай мо? В. Иванов. – Йынаш, что, сегодня не хочешь идти на работу?

    Марийско-русский словарь > ынет

  • 11 заходить

    несов.; сов. зайти́
    1) ненадолго куда л., побывать где л. géhen ging, ist gegángen (после модальн. глаголов тж. опускается); побывать где л. sein er ist, war, ist gewésen; посещать тж. besúchen (h)

    Снача́ла я зайду́ домо́й, А пото́м... — Zuérst géhe ich nach Háuse und dann...

    Я ча́сто захожу́ в э́тот магази́н. — Ich géhe oft in díeses Geschäft. / Ich besúche díeses Geschäft oft.

    Мне ну́жно ещё зайти́ в апте́ку, на ры́нок. — Ich muss noch in die Apothéke, auf den Markt (géhen).

    Я заходи́л сего́дня в библиоте́ку, на по́чту. — Ich war héute in der Bibliothék, auf der Post.

    Мы ча́сто захо́дим в э́то кафе́. — Wir géhen oft in dieses Café. / Wir besúchen díeses Café oft.

    2) навещать кого л. besúchen , áuf|suchen (h) к кому л. → А; в повседн. речи сюда, к нам тж. vorbéi|kommen kam vorbéi, ist vorbéigekommen, туда, к ним vorbéi|gehen к кому л. → bei D; приходить к кому-л. тж. с указанием цели kómmen к кому л. zu D

    Я хочу́ зайти́ к подру́ге. — Ich möchte méine Fréundin besúchen [áufsuchen]. / Ich möchte bei méiner Fréundin vorbéigehen.

    Он обеща́л зайти́ к нам за́втра. — Er hat verspróchen, uns mórgen zu besúchen [áufzusuchen]. / Er hat verspróchen, mórgen bei uns vorbéizukommen.

    Я ка́к нибудь зайду́ к тебе́. — Ich wérde dich mal besúchen. / Ich kómme mal bei dir vorbéi.

    Заходи́те к нам, пожа́луйста, в го́сти. — Kómmen Sie bítte zu uns. / Besúchen Sie uns bítte.

    Я зашёл к тебе́ посове́товаться. — Ich kómme, um mir Rat zu hólen.

    Он иногда́ захо́дит к нам обе́дать. — Er kommt mánchmal zum Míttagessen zu uns. / Er kommt mánchmal zu uns éssen.

    3) за кем / чем л. áb|holen (h) за кем / чем л. → А

    Я зайду́ за тобо́й. — Ich hóle dich áb.

    Мне ну́жно зайти́ на по́чту за посы́лкой, в библиоте́ку за кни́гами. — Ich muss ein Pakét von der Post, Bücher aus der Bibliothék ábholen.

    4) входить куда л. géhen , внутрь, в глубину тж. hinéin|gehen

    заходи́ть в дом, в ко́мнату, на ку́хню — ins Haus, ins Zímmer, in die Küche géhen

    заходи́ть в во́ду по го́рло — bis an den Hals ins Wásser géhen

    заходи́ть далеко́ в лес — tief in den Wald hinéingehen

    5) о солнце, луне Únter|gehen

    Со́лнце уже́ зашло́. — Die Sónne ist schon Úntergegangen.

    Русско-немецкий учебный словарь > заходить

  • 12 сесть

    сесть
    1. sidiĝi, eksidi;
    \сесть в ваго́н envagoniĝi;
    \сесть на ло́шадь surĉevaliĝi;
    \сесть на су́дно enŝipiĝi;
    \сесть на по́езд entrajniĝi;
    \сесть за рабо́ту eksidi por labori;
    2. (о самолёте) alteriĝi;
    3. (о солнце) malleviĝi;
    4. (о ткани) mallongiĝi;
    ♦ \сесть на мель surfundiĝi.
    * * *
    (1 ед. ся́ду) сов.
    1) sentarse (непр.); tomar asiento

    сесть на стул, в кре́сло — sentarse en una silla, en una butaca

    сесть обе́дать — sentarse a comer

    сесть на ло́шадь — montar a (en el) caballo

    сесть верхо́м — sentarse a horcajadas

    сесть на ко́рточки — ponerse en cuclillas, acuclillarse

    сесть в ва́нну — entrar (meterse) en el baño

    2) ( на транспорт) tomar vt; subir vi (войти - в вагон и т.п.)

    сесть в трамва́й, в авто́бус — tomar el tranvía, el autobús, subir al tranvía, al autobús

    сесть на по́езд — tomar el tren

    3) (приняться, взяться за что-либо) ponerse (непр.) (a)

    сесть за рабо́ту — ponerse a trabajar

    сесть за руль — ponerse al volante, tomar el volante

    сесть в тюрьму́ — caer en la cárcel

    5) (следовать режиму и т.п.) ponerse (непр.) (a)

    сесть на дие́ту — ponerse a dieta

    сесть на хлеб и во́ду разг.ponerse a pan y agua

    6) ( опуститься) posar vi (о птице, о насекомом); aterrizar vi ( о самолёте)
    7) ( зайти - о светилах) ponerse (непр.)

    со́лнце се́ло — el sol se ha puesto

    8) (о пыли и т.п.) posarse
    9) ( осесть - о постройке) asentarse (непр.)

    дом, фунда́мент сел — la casa, los cimientos se asentaron

    10) ( о материи) encogerse
    ••

    сесть на я́йца — enclocar vi

    сесть на ше́ю ( кому-либо) — sentarse en el cuello (de), vivir a costa de

    сесть на го́лову ( кому-либо) — estragar la cortesía (de)

    сесть в лу́жу прост.hacer el paso

    сесть в кало́шу прост. — meter la pata, tirarse una plancha

    * * *
    (1 ед. ся́ду) сов.
    1) sentarse (непр.); tomar asiento

    сесть на стул, в кре́сло — sentarse en una silla, en una butaca

    сесть обе́дать — sentarse a comer

    сесть на ло́шадь — montar a (en el) caballo

    сесть верхо́м — sentarse a horcajadas

    сесть на ко́рточки — ponerse en cuclillas, acuclillarse

    сесть в ва́нну — entrar (meterse) en el baño

    2) ( на транспорт) tomar vt; subir vi (войти - в вагон и т.п.)

    сесть в трамва́й, в авто́бус — tomar el tranvía, el autobús, subir al tranvía, al autobús

    сесть на по́езд — tomar el tren

    3) (приняться, взяться за что-либо) ponerse (непр.) (a)

    сесть за рабо́ту — ponerse a trabajar

    сесть за руль — ponerse al volante, tomar el volante

    сесть в тюрьму́ — caer en la cárcel

    5) (следовать режиму и т.п.) ponerse (непр.) (a)

    сесть на дие́ту — ponerse a dieta

    сесть на хлеб и во́ду разг.ponerse a pan y agua

    6) ( опуститься) posar vi (о птице, о насекомом); aterrizar vi ( о самолёте)
    7) ( зайти - о светилах) ponerse (непр.)

    со́лнце се́ло — el sol se ha puesto

    8) (о пыли и т.п.) posarse
    9) ( осесть - о постройке) asentarse (непр.)

    дом, фунда́мент сел — la casa, los cimientos se asentaron

    10) ( о материи) encogerse
    ••

    сесть на я́йца — enclocar vi

    сесть на ше́ю ( кому-либо) — sentarse en el cuello (de), vivir a costa de

    сесть на го́лову ( кому-либо) — estragar la cortesía (de)

    сесть в лу́жу прост.hacer el paso

    сесть в кало́шу прост. — meter la pata, tirarse una plancha

    * * *
    v
    gener. (на транспорт) tomar, (î ìàáåðèè) encogerse, (î ïúëè è á. ï.) posarse, (опуститься) posar (о птице, о насекомом), (îñåñáü - î ïîñáðîìêå) asentarse, (попасть в заключение) caer preso, (приняться, взяться за что-л.) ponerse (a), aterrizar (о самолёте), sentarse, subir (войти - в вагон и т. п.), tomar asiento

    Diccionario universal ruso-español > сесть

  • 13 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 14 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

  • 15 мимоходом

    1) ( проходя мимо) di passaggio
    2) ( одновременно) contemporaneamente, nello stesso tempo
    3) ( между прочим) per inciso, tra l'altro
    * * *
    нар.
    1) ( по пути) di passaggio

    мимохо́дом зайти куда-л. — andare in un luogo di passaggio; andare in un posto trovandosi da quelle parti

    2) разг. перен. ( между прочим) di sfuggita, en passant фр.

    мимохо́дом обронить / сказать что-л. — dire qc en passant

    * * *
    adv
    gener. di fuga, fugacemente, sfuggevolmente, di trascorso, cammino facendo, di passata, di sfuggita, di volo, per inciso

    Universale dizionario russo-italiano > мимоходом

  • 16 терке

    терке
    I
    тарелка; плоская с широким дном посуда (глиняная и деревянная)

    Мелна терке тарелка с блинами;

    пучымыш терке тарелка с кашей.

    Онча-онча ӱдырамашет да мелна ора воктек кинде теркем шында. В. Соловьёв. А женщина смотрит, смотрит и рядом со стопкой блинов ставит тарелку с хлебом.

    II
    диал. домой, в свой дом; к себе на квартиру; в разные места

    Терке пураш зайти в свой дом;

    терке ӱжаш пригласить к себе домой;

    терке наҥгаяш увести домой.

    Теркет корным виктарет. К. Васин. Направишь свой путь домой.

    Марья теркыже миен пурыш. «У вий» Марья пришла к себе домой.

    Смотри также:

    мӧҥгӧ

    Марийско-русский словарь > терке

  • 17 шинчаш

    шинчаш
    I
    Г.: шӹнзӓш
    -ам
    1. садиться, сесть; усаживаться, усесться; принимать (принять) сидячее положение

    Ӱстелтӧрыш шинчаш сесть за стол;

    эҥертен шинчаш сесть прислонившись.

    Кӧн терыш шинчат, тудын мурыжым мурет. Калыкмут. В чьи сани садишься, того и песню поёшь.

    Сергей, пӱкеным налын, ӱдыр воктен шинче. В. Иванов. Сергей, взяв стул, сел рядом с девушкой.

    2. садиться, сесть; занимать (занять) место, располагаться (расположиться) где-л. для поездки

    Автобусыш шинчаш сесть в автобус;

    билет деч посна шинчаш сесть без билета.

    Казаньыште поездыш шинчаш вараш кодынам. З. Каткова. Я в Казани опоздала на поезд (букв. опоздала сесть на поезд).

    Пароходыш шич тышакын, куш шонет – каен кертат. М. Казаков. Садись здесь на пароход – можешь отправляться, куда хочешь.

    3. садиться, сесть, усаживаться, усесться, засесть за что-л.; приступать (приступить) к какому-л. делу, занятию, связанному с пребыванием в сидячем положении

    Йыдал ышташ шинчаш сесть плести лапти;

    ургаш шинчаш сесть за шитьё.

    Мигыта кугыза кочкаш шинче. Г. Ефруш. Старик Мигыта сел обедать.

    Мый тунамак Розалан записка возаш шинчым. М. Рыбаков. Я тотчас же сел писать записку Розе.

    4. садиться, сесть; опускаться (опуститься) за горизонт; заходить (зайти) (о светилах)

    Кече шинчын, эркын кас рӱмбалге лишемеш. И. Васильев. Солнце село, постепенно наступают вечерние сумерки.

    Кече йошкарген шинчеш гын, эрлашыжым йӱштӧ да ояр лиеш. Пале. Если солнце садится красным, то на следующий день будет холодно и ясно.

    5. садиться, сесть; оседать, осесть; опускаться, опуститься; понижаться, понизиться; смещаться (сместиться) вниз в результате уплотнения, под действием собственной тяжести, сил разрушения (о почве, строениях, сыпучих материалах и т. п.)

    Пӧрт тоштемын, шинчеш, садлан пырдыж шелышталтеш. «Ончыко» Дом старый, садится, поэтому на стенах трещины.

    Моло ларыште (уржа) молан шинчын огыл? А. Березин. Почему рожь не осела в других ларях?

    Сравни с:

    волаш
    6. садиться, сесть; оседать, осесть; опускаться (опуститься) слоем на дно или подниматься (подняться) на поверхность, выделяясь из раствора, смеси

    Ерлаште вӱдшоҥ окса гане шинчеш – чодыра саска, поҥго тӱвыргын шочеш. Пале. На озёрах пена обильно собирается (букв. садится как деньги) – лесные ягоды, грибы обильно уродятся.

    Тиде лавыра ереш шинчеш. А. Айзенворт. Эта грязь оседает в озере.

    7. садиться, сесть; оседать, осесть; опустившись, покрыть какую-л. поверхность тонким слоем, выпадать, выпасть; ложиться (лечь), падать (упасть) на землю

    Изи коремлаш лум шинчын. Е. Янгильдин. В небольших ложбинах лёг (букв. сел) снег.

    Автомашина эртымек, йыгыжге пурак тӧшакла шинчеш. В. Косоротов. Как проедет автомашина, так пыль садится, как перина.

    8. садиться, сесть; укоротиться, сузиться от влаги (о материи, коже и т. п.)

    Шыже меж дене пидме носки чот шинчеш. Носки, связанные из шерсти осенней стрижки, сильно садятся.

    У ситце тувыр мушмеке шинчеш. Новая ситцевая рубашка после стирки садится.

    9. садиться, сесть (за руль); управлять каким-л. транспортом

    – Молан самосвалыш монь от шич, а газик дене кудалыштат? М. Рыбаков. – Почему ты не садишься на самосвал и тому подобное, а катаешься на газике?

    Кугурак-влак тӱредме машинашке шинчыт, а молым чыла идымышке шогалтена. «Ончыко» Взрослые сядут на жатки, а всех остальных назначим на гумно.

    10. садиться, сесть; подвергаться (подвергнуться) лишению свободы, попадать (попасть) в заключение

    Казаматыш шинчаш сесть в каземат.

    Самоволкылан верч кок кечылан гауптвахтыш шинчым. Из-за самоволки я на два дня сел на гауптвахту.

    Миклай эрлак тюрьмашке шинчеш. М. Иванов. Миклай завтра же сядет в тюрьму.

    11. садиться, сесть; становиться (стать) кем-л.; вступать (вступить) в какую-л. должность, приступать (приступить) к выполнению каких-л. обязанностей

    Секретарьлан шинчаш сесть секретарём;

    вуйлаташ шинчаш сесть руководить;

    ачалийшылан шинчаш стать посажёным отцом.

    Пётр Фёдорович Россий престолыш шинчеш гын, нимогай лӱмоксамат ок нал. С. Чавайн. Если Пётр Фёдорович сядет на российский престол, не будет брать никаких податей.

    Сӱан годым кажне сӱанвуйлан шичнеже. Калыкмут. На свадьбе каждый хочет стать дружкой.

    Сравни с:

    шогалаш, лияш
    12. садиться, сесть; приземляться, приземлиться; опускаться (опуститься) на что-л. с высоты

    Аэродромыш шинчаш сесть на аэродром.

    Кӱшыч чоҥештыше кайыкат ӱлан шинчеш. Калыкмут. И птица, летающая высоко, садится внизу.

    Шыҥа кидышкем шинче. Г. Микай. Комар сел на мою руку.

    13. в сочет. с деепр. формой образует составные глаголы со значением завершённости действия

    Пушеҥге вуйыш кӱзен шинчаш забраться (букв. поднявшись, сесть) на дерево;

    пӧлемеш тӱкылалт шинчаш запереться в комнате.

    Но окнаже кылмен шинчын, да нимат ок кой. В. Сапаев. Но окно замёрзло, поэтому ничего не видно.

    Чыланат шӱлыкаҥын шинчыт. С. Чавайн. Все сникли.

    Идиоматические выражения:

    II
    Г.: шӹнзӓш
    -ем
    1. сидеть; находиться в неподвижном положении, при котором туловище опирается на что-н. нижней своей частью, а ноги вытянуты или согнуты

    Ӱстел коклаште шинчаш сидеть за столом;

    тарваныде шинчаш сидеть неподвижно;

    чӱчырнен шинчаш сидеть на корточках.

    Япык кугыза шып шинча, тудо ала-мом шона. Н. Лекайн. Старик Япык сидит молча, он о чём-то думает.

    Пӧртыш пурен шогальым, ужым: коктынат ӱстелтӧрыштӧ шинчат, чайым йӱыт. Я зашёл в дом, вижу: оба сидят за столом, пьют чай.

    2. стоять; располагаться, быть поставленным, расположенным где-л.; находиться где-л.

    Кол терке агрономын нер йымалныжак шинча. М. Шкетан. Тарелка с рыбой стоит под самым носом агронома.

    Курыкӱмбал ял курыкышто огыл, а корем пундаште шинча. В. Чалай. Деревня Курыкӱмбал стоит не на горе, а на дне оврага.

    3. сидеть; делать что-л.; заниматься чем-л., находясь в таком положении

    Шортын шинчаш сидеть плакать;

    возен шинчаш сидеть писать;

    воштыл шинчаш сидеть смеяться.

    Южо шофёр машинаж воктен шуйныл шогылтеш, южыжо кабиныште мален шинча. В. Иванов. Некоторые шофёры коротают время возле машин, некоторые сидят спят в кабине.

    – Ме коктын йӱдвошт ойлен шинчаш тӱҥалына гынат, ик ойыш огына шу. «Ончыко» – Хоть мы вдвоём до утра до утра будем сидеть и говорить, а к одной мысли не придём.

    4. сидеть; быть, иметься на какой-л. поверхности, где-л. (о пятнах, бородавке и т. п.)

    Тувырышто шем тамга шинча. На рубашке (букв. сидит) чёрное пятно.

    Саҥгаштыже кугу шыгыле шинча. На лбу его (букв. сидит) большая бородавка.

    5. сидеть; бывать (быть) в заключении

    – Но титаканже те огыл, весе улыт. Нуно казематыште шинчат. Н. Лекайн. – Но виновные не вы, а другие. Они сидят в каземате.

    (Мургайык) шым ий кугыжан шыгыр четлыкыште шинчен. К. Васин. Мургайык семь лет сидел в тесной царской клетке.

    6. сидеть; будучи надетым, располагаться на фигуре тем или иным образом

    Еҥгамын пӧлеклыме платье мыйын капыштем моткоч сайын шинча. Е. Янгильдин. Платье, подаренное моей невесткой, на мне сидит очень хорошо.

    Ече йолышто сайын шинча. Лыжи на ногах сидят хорошо.

    7. сидеть, пребывать; находиться, проводить время, быть (в каком-л. месте, состоянии)

    Оксаде шинчаш сидеть без денег;

    ямде шинчаш быть готовым;

    мӧҥгыштӧ шинчаш сидеть дома.

    Пӱтынь коммун керосин деч посна шинча. В. Юксерн. Вся коммуна сидит без керосина.

    Шкетын шинчаш йокрок. З. Каткова. Скучно сидеть в одиночестве.

    8. сидеть; задерживаться, задержаться; находиться где-л. длительное время

    Кок ий ик классыште шинчаш два года сидеть в одном классе.

    – Сита пӧртыштӧ шинчаш. А. Асаев. – Хватит сидеть дома.

    – Мый тыште шукак ом шинче, садак фронтыш удыралам. В. Иванов. – Я здесь долго не задержусь, всё равно удеру на фронт.

    9. стоять; быть неподвижным, не течь

    Шукерте огыл гына йӱр эртен, сандене верын-верын лакылаште вӱд шинча. К. Васин. Недавно прошёл дождь, поэтому местами стоят лужи.

    Эҥерын ий йымалне коло куд арня шинчымекыже, шошо толеш. Пале. После того как река двадцать шесть недель постоит подо льдом, придёт весна.

    10. сидеть; занимать какую-н. должность, находиться при исполнении каких-л. обязанностей

    Аза дене шинчаш ухаживать за ребёнком (букв. сидеть с ребёнком);

    канцелярийыште шинчаш сидеть в канцелярии.

    Ямет кечыгут тӧнежыште шинча, пашам ышташ тӧча. Д. Орай. Ямет целый день сидит в учреждении, пытается работать.

    Чекаште але уголовкышто уш подан еҥ-влак шинченыт. З. Каткова. В Чека или уголовке сидели умные люди (букв. с котлами ума).

    11. в сочет. с деепр. формой образует составные глаголы продолжительности действия

    Уремыште кылмен шинчаш мёрзнуть на улице;

    шӱлыкын шонкален шинчаш печально размышлять.

    Тыге нуно шуко жап мутланен шинчышт. И. Васильев. Так они долго беседовали.

    Педучилищыште кас пычкемыш гыч эр марте тул йӱлен шинча. М. Евсеева. В педучилище с вечерней темноты до утра горит свет.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Г.: сӹнзӓш
    -ем
    1. знать; быть знакомым с кем-л.; иметь сведения о ком-л., о чём-л.

    – Шинчеда чай, мыйын изам пограничный отрядыште. А. Айзенворт. – Вы знаете, наверно, мой брат в пограничном отряде.

    Пӧтыр Вачайым изиж годсекак пеш сайын шинчен. М. Шкетан. Пётыр с детства очень хорошо знал Вачая.

    2. знать; понимать, сознавать, отдавать себе отчёт в чём-л.

    Алексеев шинча: бомбо тудын ӱмбалан самолёт гыч ойырла гын, садак умбаке кая, но уш тидлан ок ӱшане, капым виешак лап ышта. Н. Лекайн. Алексеев знает: если бомба оторвётся от самолёта прямо над ним, то уйдёт дальше, но сознание этому не верит, невольно заставляет тело пригнуться.

    Нунын кокла гыч шукышт мо лийшашым шинчат. «Ончыко» Многие из них знают, что случится.

    3. знать, ведать; испытывать, переживать

    Рвезе еҥын шӱмжӧ ласка йӱд омымат ынде ок шинче. М. Евсеева. Сердце молодого человека теперь не знает и спокойного сна ночью.

    Ачин шужымын мо улмыжым изиж годсек шинча. Я. Ялкайн. Ачин с детства знает, что такое голод.

    4. знать; обладать знаниями, уменьем в чём-л.

    Грамотым шинчаш знать грамоту.

    Яким шольо, тый возо. Но шинче, кузе возаш. Н. Лекайн. Братец Яким, ты пиши. Но знай, как писать.

    Тыгай законым шинчен огыт ул. Я. Элексейн. Такого закона не знали.

    5. 2 л. наст. вр. шинчет (шинчеда) в знач. вводн. сл. знаешь (знаете) употр. с целью обратить внимание собеседника на предмет разговора

    – Саша, шинчет, мый мӧҥгӧ гыч оҥай письмам налынам. В. Юксерн. – Саша, знаешь, я из дома получил интересное письмо.

    Шинчеда, мемнан тӱҥалтыш школнам сай вереш шынден огытыл вет. В. Косоротов. Знаете, ведь нашу начальную школу построили не на хорошем месте.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > шинчаш

  • 18 В-134

    НИ ПОД КАКИМ ВИДОМ coll PrepP Invar adv used with negated verbs fixed WO
    never, not for any reason, no matter what the circumstances
    not on any account
    on no account not under any circumstances (condition(s), pretext) under no circumstances (condition(s), pretext) (whatsoever) (in limited contexts) not for anyone (anything).
    «Наташа! Ты можешь думать про меня всё, что хочешь. Считай меня, если хочешь, безумцем, но помни одно: когда вернёшься домой - не вздумай ходить в Гнездниковский. Такой переулок, возле площади Пушкина, улицы Горького. Не заглядывай туда ни под каким видом» (Терц 2). "Natasha! Think what you like about me, call me a madman if you like, but remember one thing: when you get back, keep away from Gnezdnikovsky. You know the street-near Pushkin Square and Gorki Street. Don't go there on any account..." (2a).
    ...Барин накрепко запирался сам с вечера каждую ночь вот уже всю неделю и даже Григорию ни под каким видом не позволял стучать к себе (Достоевский 1)....For the whole past week the master had been locking himself up securely in the evening, every night, and would not allow even Grigory to knock for him under any circumstances (1a).
    Швейцару дан был строжайший приказ не принимать ни в какое время и ни под каким видом Чичикова (Гоголь 3). The doorman was given the strictest orders not to admit Chichikov at any time nor under any pretext whatsoever (3c).
    (Коринкина:)...He заводите никакого разговора о детях. (Незнамов:) О детях? Что такое? Почему? (Дудукин:) Ах, да, да, да! Ни под каким видом, господа, ни под каким видом! (Островский 3). (К.:)..Don't mention children... (N.:) Why not? Why shouldn't we? (D.:) Ah, yes, quite right. Under no circumstances, gentlemen, under no circumstances! (3a).
    Отказаться от частной практики старик не пожелал ни под каким видом... (Рыбаков 2). The old man wouldn't give up his private income for anyone (2a).
    Меня звала приятельница, хозяйка шумного однокомнатного дома, куда захаживал сам Агранов и его будущие жертвы. Днём Мандельштам иногда соглашался зайти на минутку в этот дом, но вечером ни под каким видом (Мандельштам 2). { context transl) I was invited out by a woman I knew, the mistress of a noisy one-room apartment frequented by none other than Agranov -and his future victims. M(andelstam) would sometimes agree to go there for a minute or two during the daytime, but nothing would have induced him to set foot in the place in the evening (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > В-134

  • 19 ни под каким видом

    [PrepP; Invar; adv; used with negated verbs; fixed WO]
    =====
    never, not for any reason, no matter what the circumstances:
    - not under any circumstances <condition(s), pretext;
    - under no circumstances <condition(s), pretext (whatsoever);
    - [in limited contexts] not for anyone < anything>.
         ♦ "Наташа! Ты можешь думать про меня всё, что хочешь. Считай меня, если хочешь, безумцем, но помни одно: когда вернёшься домой - не вздумай ходить в Гнездниковский. Такой переулок, возле площади Пушкина, улицы Горького. Не заглядывай туда ни под каким видом" (Терц 2). "Natasha! Think what you like about me, call me a madman if you like, but remember one thing: when you get back, keep away from Gnezdnikovsky. You know the street-near Pushkin Square and Gorki Street. Don't go there on any account..." (2a).
         ♦...Барин накрепко запирался сам с вечера каждую ночь вот уже всю неделю и даже Григорию ни под каким видом не позволял стучать к себе (Достоевский 1)....For the whole past week the master had been locking himself up securely in the evening, every night, and would not allow even Grigory to knock for him under any circumstances (1a).
         ♦...Швейцару дан был строжайший приказ не принимать ни в какое время и ни под каким видом Чичикова (Гоголь 3). The doorman was given the strictest orders not to admit Chichikov at any time nor under any pretext whatsoever (3c).
         ♦ [Коринкина:]...Не заводите никакого разговора о детях. [Незнамов:] О детях? Что такое? Почему? [Дудукин:] Ах, да, да, да! Ни под каким видом, господа, ни под каким видом! (Островский 3). [К.:]... Don't mention children... [N.:] Why not? Why shouldn't we? [D.:] Ah, yes, quite right. Under no circumstances, gentlemen; under no circumstances! (3a).
         ♦ Отказаться от частной практики старик не пожелал ни под каким видом... (Рыбаков 2). The old man wouldn't give up his private income for anyone (2a).
         ♦ Меня звала приятельница, хозяйка шумного однокомнатного дома, куда захаживал сам Агранов и его будущие жертвы. Днём Мандельштам иногда соглашался зайти на минутку в этот дом, но вечером ни под каким видом (Мандельштам 2). [context transl] I was invited out by a woman I knew, the mistress of a noisy one-room apartment frequented by none other than Agranov - and his future victims. M[andelstam] would sometimes agree to go there for a minute or two during the daytime, but nothing would have induced him to set foot in the place in the evening (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ни под каким видом

  • 20 за

    prep
    1) (paikasta: missä) takana, ääressä; ( mihin) taakse, ääreen

    стоя́ть за де́ревом — seisoa puun takana

    стать за де́рево — asettua puun taakse

    сиде́ть за столо́м — istua pöydän ääressä

    ся́дем за стол — istutaan pöydän ääreen

    жить за́ городом — asua maalla

    пое́хать за́ город — lähteä maalle

    уе́хать за не́сколько киломе́тров от го́рода — matkustaa muutaman kilometrin päähän kaupungista

    2) ( ajasta):

    за обе́дом — päivällisellä, päivällisen aikana

    за рабо́той — työn ääressä

    за не́сколько часо́в — muutamassa tunnissa

    за́ два дня до э́того — kaksi päivää ennen sitä

    3) jäljessä, jälkeen

    ей за три́дцать — hän on yli 30

    4) ( tarkoituksesta) puolesta

    боро́ться за мир — taistella rauhan puolesta

    зайти́ за това́рищем — tulla hakemaan toveria

    посла́ть за врачо́м — lähettää noutamaan lääkäriä

    сходи́ть в магази́н за проду́ктами — käydä kaupassa ruokatarvikkeita ostamassa

    за нас не беспоко́йтесь — älkää olko huolissanne meidän takiamme

    наблюда́ть за поря́дком — valvoa järjestystä

    уха́живать за больны́м — hoitaa sairasta

    приня́ться за рабо́ту — ryhtyä työhön

    плати́ть за рабо́ту — maksaa työstä

    благодарю́ вас за тёплый приём — kiitos lämpimästä vastaanotosta

    7) ( hinnasta):

    купи́ть кни́гу за два рубля́ — ostaa kirja kahdella ruplalla

    8) (jkn asemesta):

    сходи́ туда́ за меня́ — mene sinne puolestani

    распиши́тесь за него́ — allekirjoittakaa hänen puolestaan

    ••

    за и про́тив — puolesta ja vastaan

    что он за челове́к? — mikä hän on miehiään?

    Русско-финский словарь > за

См. также в других словарях:

  • зайти — зайду/, зайдёшь; зайди/; зашёл, шла/, шло/; заше/дший; зайдя/; св. см. тж. заходить, захаживать, захождение, захаживание, заход …   Словарь многих выражений

  • дом — дом, род. дома и дому. В сочетании с предлогами: до дому и до дому (дома), из дому и из дому (дома), за дом и за дом (спрятаться, зайти и т. п.), на дом (вызвать врача, брать работу и т. п.) и на дом (забраться, залезть и т. п.); мн. дома, род.… …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • зайти — зайду, зайдёшь; зайди; зашёл, шла, шло; зашедший; зайдя; св. 1. Идя по пути, побывать где л., посетить кого , что л., наведаться к кому л., куда л. (обычно с какой л. целью). З. в магазин, в парикмахерскую, в ремонтную мастерскую. З. к приятелю,… …   Энциклопедический словарь

  • ДОМ —     Видеть во сне собственный дом – наяву устроите свое благополучие, если он большой и обставлен с непозволительной для вас роскошью – в реальной жизни такой сон грозит бедой.     Видеть во сне дедовский дом – к смерти кого то из родственников.… …   Сонник Мельникова

  • ЗАЙТИ — Зашёл проведать, не дадите ль пообедать? Пск. Шутливое приветствие при входе в дом. (Запись 1992 г.) …   Большой словарь русских поговорок

  • Пустой дом (рассказ) — У этого термина существуют и другие значения, см. Пустой дом. Пустой дом The Adventure of the Empty House …   Википедия

  • Выходить/ выйти (заходить/ зайти, поступать/ поступить, уходить/ уйти) в зятья — Дон., Смол. Женившись, перейти жить в дом жены. СДГ 2, 35; СРНГ 12, 51 …   Большой словарь русских поговорок

  • Город секса — Private Gold 78: Sex City 1 …   Википедия

  • Александр Лукашенко — (Alexander Lukashenko) Александр Лукашенко это известный политический деятель, первый и единственный президент Республики Беларусь Президент Беларуси Александр Григорьевич Лукашенко, биография Лукашенко, политическая карьера Александра Лукашенко …   Энциклопедия инвестора

  • Fable: The Lost Chapters — Для улучшения этой статьи желательно?: Викифицировать статью. Исправить статью согласно стилистическим правилам Википедии …   Википедия

  • мимоходом — нареч. 1) Проходя (проезжая) мимо; по пути. Зайти мимохо/дом к приятелю. Нарвать мимохо/дом букет цветов. 2) Попутно, одновременно с чем л. Листая книгу, мимохо/дом рассматривать рисунки. Заполнять бланк, мимохо/дом подсчитывая деньги. 3) разг.… …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»